Зоя Алексеевна Макарова-Беседина

-

Участок №
Зоя Алексеевна Макарова-Беседина (1912-1945) – врач, участник Второй мировой войны.
Родилась в с.Кузнецовка (Дмитриевский р-н, Курская область).
Была призвана в армию Кагановичским РВК г. Одессы в сентябре 1944 года. Служила в 11-м отдельном медико-санитарном батальоне 7-й пехотной дивизии. Зоя Алексеевна погибла 16 января 1945 года под Варшавой в с.Карнево. Награждена посмертно Орденом Отечественной войны 2-й степени.
Изначально её похоронили в с.Карнево, потом перезахоронили в Одессе на ВХК. В учётно-послужной картотеке, в графе семейное положение, указана только её мать – Анна Дмитриевна.
Останки З.А. Макаровой-Бесединой были подзахоронены в могилу Дмитрия Александровича Шестопалова(ск.27.11.1921). Возможно, что он был одесским купцом, владельцем дома на проспекте Украинских Героев,18 (б.Александровский): https://photobuildings.com/object/6222/
В таком состоянии надгробие было в 2019 году.
Фотография А. Крантова, 2019 г.

 

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Алёна Александровна Меньшагина

-
Изображение
Ділянка № 17. Олена Олександрівна Меньшагіна (17.09.1966 - 16.10.2024) - джазова виконавиця. Odessa-daily : "Після тривалої важкої хвороби пішла з життя улюблена джазова виконавиця Олена Меньшагіна. Ій було всього 58 років. Олена - одна з яскравіших вокалісток Одеси, онука легендарного диригента Одеського театру опери та балету Давида Сіпітінера. Була на сцені з самого дитинства. Вона мала неймовірну харизму і була унікальна. Бог щедро обдарував Олену талантами. У ній напрочуд гармонійно поєднувалися неповторний голос, прекрасна зовнішність, вміння передавати емоції та зміст пісні. І в кожну пісню вона вкладала душу. Олена Меньшагіна - лауреат міжнародних джазових та естрадних фестивалів у Таллінні та Берліні, двічі переможниця проекту в конкурсі ресторанних музикантів "Лабух-шоу» (а це, як то кажуть, "чисто по-одеські"). Разом зі своїм чоловіком Сергієм Меньшагіним вони складали яскравий виконавський дуєт. Багато виступали на концертних майданчиках спі...
Read more »

Виталий Мурсалович Аликберов.

-
Изображение
Ділянка № 39. Віталій Мурсалович Алікберов (02.09.1944 - 24.05.2014) - народний художник України, поет, член Національної спілки художників України(1988), викладач Одеського художньо-театрального училища ім. М.Б.Грекова. Народився Віталій Алікберов в селі Цапівка Вінницької області.  У 19 років вперше взяв участь в обласній виставці самодіяльних художників у Вінниці. Його пейзаж посів перше місце. Після військової служби закінчив курси(1968) художників-оформлювачів при Вінницькому будинку народної творчості. З 1972 року починає навчання в Одеському художньому училищі ім.Грекова. З 1978 по 1984 р. навчався у Київському державному художньому інституті (Національна Академія Образотворчих Мистецтв та Архітектури), на факультеті образотворчого мистецтва – навчально творча майстерня професора В.Г. Пузирькова. Викладачами В.Алікберова були О.Будников, В.Забашта, Т.Голембієвська, М. Кривоніс. Після закінчення навчання Віталій Мурсалович повертається до Одеси і починає викладацьку діяльні...
Read more »

Борис Борисович Вихров

-
Изображение
Ділянка № 30. Борис Борисович Вихров (14.10.1962 - 16.05.1999) - Председатель Арбитражного суда Одесской области(1997-1999) Игорь Петрович Бондарь (03.09.1966 - 16.05.1999)  - Генеральный директор телекомпании «АМТ» . Лидия Павловна Вихрова (05.02.1937 - 10.04.2021) - мать Б.Б. Вихрова. Любовь Григорьевна Непомнящая( 20.09.1927 - 16.07.2013) Б.Б. Вихров и И.П. Бондарь. директор телекомпании «АМТ» Больше информации на портале Антикор: https://antikor.ua/ru/articles/187239-nezavisimostj_i_svoboda_slova_kak_ubivali_ukrainskih_hurnalistov Материал из газеты "День"(№97, 02.06.1999) Одесское "двойное" убийство. "...Два гроба, словно две лодки, тихо и медленно проплывали мимо Лидии Павловны. Вода вокруг — сколько глаз хватает — чистая и спокойная. Но кто это в странных гробах? Не удержалась, чтобы не заглянуть. И отпрянула, словно током пораженная: и в первом, и во втором — черты родного лица, 36-летнего сына Бориса... Но ведь — спохватилась — такого не быва...
Read more »