Амвросий Андреевич Ждаха
Ділянка № 45.
Амвросій Андрійович Ждаха (08(20).12.1855, Ізмаїл - 08.09.1927, Одеса) - відомий український художник, графік, ілюстратор, колекціонер.
![]() |
З колекціїї Т.І.Максим'юка |
Стаття Миколи Кандиби про творчість А.А. Ждахи, яка була надрукована в журналі «Металеві дні» (1932 р.).
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Деякі факти:
- Народився художник в м.Ізмаїл, а не в Очакові. Але багато джерел в інтернеті досі не виправили цю помилку.
- Амвросій Андрійович був тричі одружений:
1. Прасковія Гурська;
2. Неоніла Костянтинівна Постриганєва(1864 - 07.02.1902)
Вінчалися у Троїцькій церкві на Кривій балці 13.07.1888.
Метричний запис про смерть Неоніли Ждахі. Відспівували у Петропавлівському храмі. Похована на Другому християнському кладовищі. Поховання не збереглося.
Вінчалися у Миколаївському Карантинно-Портовомухрамі.
-
Дослідник Всеволод Кармазін-Каковський писав про приїзд сім'ї Ждахи з
Очаківа до нашого міста: "Оселилися в Одесі на Молдаванці, на
Михайлівській вулиці. 3 гарного оздоблення хати мусили багато чого
продати, але дещо лишили. Проте й тут бідували, бо хоч і були
працьовиті, але непрактичні".
-
За даними перепису населення Одеси за 1897 рік ми бачимо, що художник
із сім'єю проживав на вулиці Петропавлівській, 8 (будинок Старковой не
зберігся. На його місці зараз склад оперного театру). Рідною мовою усі
вказали українську.
- У Амвросія Ждахи було 3 дітей:
1. Олена (? - 06.07.1954), донька від першого браку. У 1895 році вийшла
заміж за Віталія Гавриловича Боровика(1864-1937), який згодом став
відомим українським громадським та політичним діячем, поетом та
перекладачем. На жаль, він був репресований більшовиками. У подружжя
Боровиків було троє дітей: двоє синів Роман(1900-1971) та
Юрій(1904 - 1977) і донька Галина(1896-1987).
а)
Роман закінчив училище Файга, потім природниче відділення
фізико-математичного факультету Новоросійського університету.
Актовий запис про другий шлюб Р.В. Боровика.
Його третьою(?) дружиною стала відома в майбутньому лікарка-офтальмологиня, професорка
Надія Олександрівна Пучківська(1908-2001). Вони поховані на 31-й ділянці
Другого християнського кладовища.
б)
Юрій(1904 - 24.03.1977) одержав освіту в Одеському медичному інституті, з 1930-х рр у
військовому флоті, де працював лікарем все життя.
в)
Галина Главацька-Боровик(1896 - 12.07.1987) навчалася в Одеському театральному
інституті ім. М. JI. Кропивницького в 1919-1921 pp. Була актрисою. У
1986 р. добилась реабілітації свого батька. Одеський дослідник Т.І.
Максим'юк у своїй статті "Мазепинці-Самостійники в Одесі" пише "І,
нарешті, ми маємо адресу братерства Мазепинців-Самостійників в Одесі –
це була квартира Віталія Боровика, що знаходилась на Соборній площі у
будинку №2. В цій квартирі родина Боровиків прожила з 1911 по 2004 р.
Саме в цьому році залишки цієї квартири були продані правнуком
В.Боровика чи його родичами.
2. Амвросій (1880-1905), син від першого шлюбу. Навчався
у 2 та 4 одеських гімназіях. Закінчив Одеське піхотне юнкерське
училище. Загинув під час російсько-японської війни (Мукден, 15.02.1905).
Був похований у Маньчжурії.
3. Неоніла (1890-1914), донька від другого шлюбу. Померла через запалення легенів.
![]() |
![]() |
"Товарищество
южнорусских художников" : биобиблиогр. справочник : в 2 ч. / сост.
: В.А. Афанасьев, О.М. Барковская ; Одес. нац. науч. б-ка им. М.
Горького. – Изд. 2-е, испр. и доп. – О., 2014. |
Актовий запис про смерть Амвросія Андрійовича Ждахи.
У палісаді також поховані:
Галина Юріївна Полякова (1933 – 1986);
Петро Іларіонович Поляков (17.06.1932 - 20.11.2003).
Кілька репродукцій робіт художника:
![]() |
Серія поштових листівок на теми українських народних пісень: Чорнобривець . |
![]() |
Серія поштових листівок на теми українських народних пісень: Ой на горі та й женці жнуть |
![]() |
Серія поштових листівок на теми українських народних пісень: У містечку Богуславку
![]() |
Поштова картка з ілюстрацією до роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Видавець Яків Оренштайн, Коломия, 1911 рік. |
2024-го року у видавництві Ірини Гудим(м.Миколаїв) вийшов набір листівок(28 штук) з репродукціями ілюстрацій А.А. Ждахи до українських народних пісень.
Комментарии