Дмитрий Константинович Добросердов

августа 20, 2024

Дмитрий Константинович Добросердов

Ділянка № 22.

Дмитро Костянтинович Добросердов (24.10.1876 - 08.08.1936) - доктор хімії, професор, завідувач кафедри неорганічної хімії в Одеському університеті, засновник лабораторії неорганічної хімії (1933–36), лабораторії якісного аналізу (1926).

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д. Ушинського:Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє/Авт.: О.Я. Чебикін, І.А. Болдирєв, А.О. Добролюбський та ін. - Одеса:Друкарський дім, Фаворит, 2007. - 240 с.

Народився 24 жовтня 1876 року в Самарі в сім'ї священикіа. Після закінчення Казанської церковної гімназії вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Казанського університету. Під час навчання спеціалізувався з неорганічної та фізичної хімії. Закінчив університет(1899) з дипломом 1-го ступеня та золотою медаллю за експериментальне дослідження "Про природу кріогідратів". Був залишений при університеті для приготування до професорського звання.

Надалі Добросердов прослухав курси по введенню в аналіз, диференціального та інтегрального числення, аналітичної геометрії і фізики. В той же час викладав фізику і природну історію в місцевій приватній жіночій гімназії. 1903 року склав іспити на ступінь магістра і того ж року Дмитра Костянтиновича прийнято в число приват-доцентів Казанського університету по кафедрі чистої хімії. У Казанському університеті він читав курс фізичної хімії, а у Казанському ветеринарному інституті курс неорганічної хімії.

1909 року Д. К. Добросердов захистив магістерську дисертацію на тему «Дослідження діелектричної сталої в зв'язку зі складом і будовою», а в 1911 році — докторську дисертацію на тему «Дослідження діелектричної сталої сумішей рідких неасоційованих органічних розчинників». З 1912 року він був переведений в Київський політехнічний інститут на посаду професора кафедри неорганічної хімії. У Києві Дмитро Костянтинович ще викладав у ветеринарному інституті, хіміко-фармацевтичному інституті, а також у Народному університеті — політехнікумі, в організації якого він брав участь.

З 1923 року Д.К. Добросердов переїзджає до Одеси, де він очолив одеську школу хіміків-неоргаников. Працював в Інституті народної освіти. В Одесі на початку навчального року 1922/23 відбулося скорочення професорсько-викладацького складу ОІНО (ОДУ,ОНУ) у зв'язку з складним економічним становищем. Спочатку педагогічний склад зменшився на 104 особи, потім звільнили ще 25. Вже на початку 1923/24 академічного року керівництво ОІНО визнало звільнення такої великої кількості викладичів поспішним. Тому до професоро-викладацького складу інституту було прийнято 5 осіб. Одним з них і стал професор Д.К.Добросердов. Через ті ж фінансові труднощі він працював ще в Одеському політехнічному інстітуті та технікумі прикладної хімії.

В Одеському технікумі (пізніше — інституті) технології зерна і борошна Д. К. Добросердов з 1926 року читав курс неорганічної хімії, а з 1928 року очолив кафедру хімії, що об'єднала в своєму складі всі хімічні дисципліни.В Одесі він продовжував досліджувати діелектричну сталу розчинів та їх сумішей (результати його досліджень є основою вчення про діелектричну сталу), масел і жирів, модифікації йодиду ртуті та її комплексних сполук з йодидами металів залежно від валентності.