Варфоломей Антонович Дубинин

Участок № ? (могили не збереглися)

Варфоломій Антонович Дубінін (1857(?) - 23.04(06.05).1915) - одеський купець 2-ї гільдії.

Ганна Тарасівна Дубініна(1861(?) - 26.11(09.12).1918) - дружина В.А.Дубініна.

"Русская речь". Прибавление к № 1004.- 19 апреля. - 1909.

Представники цієї сім'ї з'явилися в Одесі вже в першій треті XIX століття. Дубініни належали до однієї з найбільш самобутніх спільнот Одеси – старообрядців.
За сімейним переказом, Антон Козьмич Дубінін, який торгував рибою в Рибному ряду, почав разом із дружиною варити рибу в олії та продавати її у закритих скляних банках поряд зі свіжою рибою. Таким чином він у 1835 році відкрив власну фірму, а в 1850-х роках Антон Дубінін збудував прибутковий будинок на Новорибній(Пантелеймонівській) вулиці,82,де була відкрита перша крамниця фірми.

Плаксин С."Коммерческо-промышленная Одесса"(1901).

Його справу успішно продовжив син Варфоломій. Продукція фірми отримувала срібні нагороди на одеських виставках, а 1881-го року отримала золоту медаль. Свій новий завод Дубінін відкрив 1884-го року на Середньофонтанській вулиці у будинку Тіля . Пізніше адреса змінилася на Водопровідну, 2.
На підприємстві Варфоломія Дубініна, рибу з його рибальських промислів на Чорному морі, солили, коптили та перевозили на далекі відстані у замороженому вигляді. Холодильник для цього він винайшов сам. У 1870-х роках фірма почала виготовляти консерви у бляшаній тарі. Річний оборот на 1884 становив понад 500000 рублів .
Крім рибного заводу, Дубінін починає займатися виробництвом ковбас. Його фабрика розташувалася на Прохоровській, 34 (потім 40). На Всеросійській художній виставці 1896 фірма удостоєна найвищої нагороди - Державного герба. Наступного року на всесвітньому конкурсі рибальства та рибництва у Бергені (Норвегія) виробництво Дубініна було визнано першокласним та удостоєно вищої нагороди - друкованого диплому .
У 1899-му році В.А. Дубінін разом із московським купцем П.С. Расторгуєвим заснував “Торгівельне-промислове Товариство А.К. Дубініна”. Директором-розпорядником товариства став В.А. Дубинін. 

1911 р.

Наприкінці XIX століття Варфоломій Дубінін володів двома магазинами. На Новорибній у власному будинку знаходився рибний магазин, а на розі Дерибасівській та Красного провулку працював гастроном. Пізніше Варфоломій Антонович відкриє ще Ренськовий льох на розі Пантелеймонівської та Катерининської. Відомо, що Дубінін володів ще оцтовим заводом. Він також розташовувався на Пантелеймонівській, 82.
Вже на початку XX століття товариство реалізовуватиме свою продукцію і в Києві . Дубініним була організована ощадно-позикова і допоміжна каса службовців. Тобто службовці отримали можливість робити заощадження та користуватися позиками та іншими видами взаємодопомоги. Діючими членами були всі службовці у товаристві «А.К. Дубінін». Членський внесок становив 5 % з постійно одержуваної платні та 10 % з одержуваних нагородних .
У той час Варфоломій Антонович разом із дружиною Ганною Тарасівною та дітьми(Порфирій,Петро, ​​Зіновія та Катерина) переїжджає до будинку Роте, де розташовувався гастроном Дубініна. 

ДАОО,Ф. 2, оп. 8, с. 1913-1925, л.2-3.

На фотографії на дачі в Люстдорфі (1910) сидять В.А. Дубінін (праворуч), ліворуч його дружина Ганна Тарасівна, а між ними стоїть хлопчик – їхній онук Микола Качакі. Джерело: https://odessa-memory.info/ru/index.php?id=154

 

У 1914-му році, на місці старого будинку на Пантелеймонівській, де починав торгівлю ще його батько, було зведено 3-поверховий прибутковий будинок (не зберігся) .

Фірма бере участь у художньо-промисловій та сільськогосподарській виставці в Одесі 1910-11 років. Було побудовано спеціальний павільйон, де пропонували продукцію. Також було виготовлено плакат з видом павільйону та аероплану, який летить із рекламою «Товариства А.К. Дубініна». 

Окрім золотої медалі після виставки фірма отримала і високе звання постачальника імператорського двору , що давало різні податкові пільги та більше державних замовлень.
Дуже активно Дубінін брав участь у житті міста. Протягом 16 років він був голосним Одеської міської Думи, причому підтримували його як ліві, так і праві політичні сили . Також він був присяжним піклувальником комерційного суду, членом правлінь різних благодійних товариств, почесним старшиною притулку імені государині Марії Федорівни, членом Комісії з піклування дітей осіб, які загинули у війні з Японією, Російського товариства порятунку на водах, членом Товариства утримання академічного життя Новоросійського університету .
В.А. Дубінін, як і його батько, залишався беззмінним головою та скарбником одеської старообрядницької громади Храму Пресвятої Богородиці. На цій посаді він був упродовж 30 років . З нагоди 25-річчя його служби на посаді ктитора храму Варфоломію Антоновичу піднесли Святе Євангеліє, художньо-виконаний у золотій з емаллю ризі образ покровительки громади Пресвятої Богородиці та свв. Варфоломія та Ганни. Від причту йому були вручена жемчужна лєстовка (чітки) .

"Церковь",№42. - 17 жовтня. -1910.

Помер В.А. Дубінін 23 квітня 1915 на 58 році життя. Відспівували у Покровській старообрядницькій церкві

ДАОО,ф.37,оп.13-б,с.27,л.3.

 

"Ведомости одесского градоначальства",№89. - 25 апреля. - 1915.

 

"Ведомости одесского градоначальства",№91. - 28 апреля. - 1915.

Через 3 роки померла Ганна Тарасівна. Її також відспівували у Покровській старообрядницькій церкві. Похована була біля чоловіка на Другому християнському кладовищі.

ДАОО,ф.37,оп.13б,с.36.л.14.

Після революції його дочки емігрували на Балкани.
У колишньому магазині Дубініна на Дерибасівській багато років працював гастроном. Ще довгий час одесити називали його гастрономом Дубініна.

З зібрання А.Крантова.

 

Арешт Петра Варфоломійовича Дубініна.

Джерело