Бандуренко Євген Федорович

- марта 21, 2024

Ділянка №5.

Євген Федорович Бандуренко (Бондаренко) (23.01.1919 - 16.03.1972) - український поет, сатирик, перекладач.

Ганна Гаврилівна Бондаренко (02.10.1921 - 26.02.1997) - дружина поета.

Євген Федорович Бандуренко (справжнє прізвище Бондаренко) народився 23 січня 1919 р. в Києві в сім'ї шевця. По закінченні середньої школи, у 1937 році поступив на філологічний факультет Київського університету, звідки у 1939 році був призваний в армію. У некролозі Бандуренко вказано, що він закінчив навчання у 1939 році, а на сайті https://esu.com.ua/article-40267 , що у 1941-му.

Учасник Другої світової війни.

Перші свої вірші Євген Федорович опублікував у 1940-му році у львівській газеті "Ленінська молодь". Після ДСВ Бандуренко постійно проживає в Одесі. Тут у 1945-му році виходить перша книга його віршів «Мечі і струни».

1946–54 очолював Одеську філію спілки письменників України, редагував альманах «Літературна Одеса».

Інформація з некрологу ("Знамя коммунизма №54. - 17 березня. - 1972.): "Багатограна творчість Є.Ф. Бандуренко - поета лірика, сатирика та гумориста широко відома читачам не лише України, але й усієї нашої країни. Його вірші перекладені багатьма мовами СРСР.

Як перекладач Є.Ф. Бандуренко багато зробив для ознайомлення українського читатча зі скарбницею братських літератур, а також із найкращими творами поетів соціалістичних країн".

Але це все офіціоз. Був в його, да і не тільки його, житті такий момент:https://www.patreon.com/posts/dokument-epokhi-91933044 Що змусили, то й написав.

Творчість:

«Дружба» (1948), «Щасливого плавання» (1951), «Розливсь Дніпро» (1952), «Південна сторона» (1953), «За хвіст та на сонце» (1955), «Веселка» (1957), «Усміхнімось, друзі» (1958), «Одним миром мазані» (1959), «Кому на добро, а кому під ребро» (1960), «Взяв би я бандуру» (1962), «Гомін моря» (1963), «Чесне гумористичне» (1966), «Поезії» (1967), «Березові припарки» (1968), «Струни і стріли» (1969), «Бальзам і сіль» (1972), «Вибране» (1977).

Перекладав твори білоруських (О. Зарицького, М. Танка) та болгарських поетів. Окремі твори Є. Бандуренка перекладено російською, білоруською, єврейською, болгарською мовами (https://slovnyk.me/dict/literary_encyclopedia/%D0%91%D0%90%D0%9D%D0%94%D0%A3%D0%A0%D0%95%D0%9D%D0%9A%D0%9E_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)