Пархет Пётр Пантелеймонович

Ділянка № 44.

Петро Пантелеймонович Пархет (17 жовтня або 17 листопада 1907, Одеса — 10 грудня 1986, там само) — графік, живописець. Заслужений художник УРСР (1977).

Естер Наумовна Беспальчук (28.12.1909 - 1968)


В 1928-31 роках навчався в Одеському художньому інституті. Там же й викладав до 1941 року.

У 1930-ті роки займався агітаційно-масовим мистецтвом; автор політичних плакатів: «Трудящі! Всі на допомогу жертвам фашистського терору! (1935), «Робітниці, колгоспниці, трудящі жінки! Займіть своє місце у перших рядах потужного стаханівського руху» (1936).

Приймав участь у створенні фресок в будинку ДПУ(вул.Маразліївська, тоді - Енгельса). Але в довіднику "Одеса" на 1932 рік про П.П. Пархета не згадується: "Останнє цікаве мальовання зробила в новому клюбі працівників ДПУ група молодих художників, переважно з тих, що брали участь у розмальованні Дому Преси (Ткачов, Дубкович, Лукашко, Бертік, Тимофеїв, Гуровіч, Пастернак та Шимко)". Можливо, забули вказати. 

Залишки цих фресок були знайдені в наш час.


   Палац студентів. Фотографії ОНХМ 2018 р.

 Основні твори П.П.Пархета того часу - «Розстріл білими комсомольців» (1935), «Похорон Т. Шевченка в Каневі» (1939). Працював над полотном "Щорс".

     «Розстріл білими комсомольців». ОНХМ.
                                                   

Архів ОНХМ, ф.6. оп.1, спр. 1. д 7, арк. 1.

                              

  "Літературна газета" №9, 24 лютого 1936 р.

  
Під час Другої світової війни капітан Пархет був співробітником фронтових та армійських газет.



Нагороджений орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни ІІ ступеня», медалями "За оборону Кавказу" «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», "За бойові заслуги».

Після ДСВ повертається до Одеси. З 1948 року член ВКП(б). Багато років очолював Одеську обласну організацію Спілки художників України.

Продовжує писати картини: «Визволителі Будапешта» (1947), «Подвиг моряків» (1949), «Прийом у партію перед боєм» (1952), «Штурм Хаджибея» (1954), «Визволення» (1957), «На фронтовій дорозі» (1960), «Дніпро. 1943 рік» (1964), «На Дністрі» (1965), «Рибалки» (1977); серії —графічних творів «Солдати Великої Вітчизняної війни» (1941—45), малюнків «Докери Іллічівського порту» (1979—83).

Картина, де було зображено штурм Хаджибею, сподобалась не усім. "Знамя Коммунизма"(16.05.1954): " Ещё более глубокой истории Одессы посвятил своё новое произведение художник П.Пархет. Его картина "Взятие крепости Хаджибей" интересна по замыслу. Автор поставил перед собой задачу - показать героические образы русских солдат суворовской школы. К сожалению, картина мало удалась художнику. Неразработанность сюжета, отсутствие ясной композиционной завязки привели, как это часто бывает, к однообразию и штампу".

Групове фото в приміщенні музею. Пархет Петро Пантелеймонович, Карпенко Ольга  Михайлівна, Путейко Володимир Григорович. 1960 р. Архів . Фонд № 3. Опис № 1. Справа № 8. Документ № 16.Аркуш 1. 
              

 «Визволителі Будапешта». 1947. Полотно, олія
                          
  «На Дністрі». 1965. Картон, олія
                                                                                

        Виставка, присвячена 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні «Фронтові малюнки» художників П. Пархета та В. Стрельникова з фондів графіки Одеського художнього музея. Фонд № 33. Опис № 1. Справа № 21. Документ № 3.Аркуш 3.

 
У 1975 році проходить персональна виставка П.П. Пархета. Наступного року виходить каталог його творів "Петро Пархет". З 1977 року заслужений художник УССР. 

На 1971 рік художник проживав за адресою пр.Гагарина,4.

Помер Петро Пантелеймонович 10 грудня 1986 року.

    Фотографія кінця 1980-х років.
  В жовтні 2023 року ми прибрали на могилі художника.

Так було.

Фотографія А.Крантова.

Так стало.

Фотографія А. Крантова.

 


 
 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Алёна Александровна Меньшагина

Виталий Мурсалович Аликберов.

Борис Борисович Вихров